Де сонце засинає вечорами Під тихі колискові давніх літ,
У спогадах живе разом з піснями Родинного тепла безмежний світ.
Примножить щастя й радість із роками Тепло родинне, вишите добром, 
Якщо плекають діти із батьками У люблячих серцях його разом.
Літа гайнуть у вирій за птахами, Минуле перейде у спогад-дим,
Та вічно залишатиметься з нами Тепло, яке нам дав батьківський дім.